Автор Мельник Андрій 
Балістична ракета — це керована зброя, яка після короткої фази розгону двигунами летить по передбачуваній параболічній траєкторії під дією гравітації. Велику частину шляху вона некерована, досягає величезних швидкостей і висот, що робить її складною ціллю для перехоплення. Дальність варіюється від сотень кілометрів до міжконтинентальної, а бойові частини можуть нести як звичайні, так і ядерні заряди.
Гул двигунів стихає, і ракета злітає в небо, залишаючи за собою хвіст полум’я. Вона пронизує атмосферу, виходить за її межі, а потім падає вниз з космічною швидкістю — ніби камінь, кинутий з неймовірною силою. Ця проста, але грізна фізика лежить в основі балістичних ракет, зброї, що змінила хід історії та продовжує впливати на світову безпеку.
Балістичні ракети поєднують інженерну точність з законами балістики. Вони не літають як літаки, а “кидок” до цілі здійснюють після початкового імпульсу. Це робить їх швидкими, далекобійними й важкими для протиракетної оборони.
Принцип роботи балістичної ракети
Політ ракети ділиться на три фази. Спочатку активна — двигуни розганяють її до потрібної швидкості й висоти. Потім пасивна, коли двигун вимкнено, і ракета рухається по інерції за параболою. Нарешті фаза входу в атмосферу, де швидкість сягає гіперзвукових значень.
Траєкторія нагадує дугу: стрімкий підйом, апогей на висоті сотень кілометрів, різке падіння. Керування можливе лише на старті — далі все визначає фізика. Сучасні ракети мають маневруючі головні частини для ухилення від ПРО.
Паливо рідке чи тверде, боєголовки розділяються (MIRV) — одна ракета несе кілька незалежних зарядів.
Швидкість на фініші часто перевищує 5–7 км/с — у 20 разів швидше звуку.
Траєкторія польоту: фізика в дії
Балістична траєкторія — це класична парабола, як у підручнику з фізики. Ракета стартує майже вертикально, набирає висоту, потім нахил змінюється для дальності. Апогей для МБР — понад 1000 км, звідти падіння майже вертикальне.
Тактичні ракети летять нижче, траєкторія пласкіша. Час польоту: хвилини для близьких цілей, пів години для міжконтинентальних.
Ось схематичне порівняння траєкторій:
| Тип ракети | Дальність, км | Макс. висота, км | Час польоту, хв |
|---|---|---|---|
| Тактична | до 300 | до 100 | 5–10 |
| Середньої дальності | 1000–3000 | 300–600 | 15–25 |
| Міжконтинентальна | понад 5500 | 1000–1500 | 30–40 |
За даними uk.wikipedia.org, така траєкторія ускладнює перехоплення на пасивній фазі.
Типи балістичних ракет за дальністю та базуванням
Класифікація залежить від дальності. Тактичні — для поля бою, оперативно-тактичні — для тилу ворога, міжконтинентальні — стратегічна зброя стримування.
За базуванням: наземні (шахтні чи мобільні), підводні (з човнів), повітряні (рідко).
Приклади класифікації:
- Тактичні (до 300 км): для фронту, як російський “Іскандер”.
- Малої дальності (300–1000 км): регіональні загрози.
- Середньої (1000–3000 км): заборонені договором до 2019-го.
- Проміжної (3000–5500 км): перехід до стратегічних.
- Міжконтинентальні (понад 5500 км): як американський Minuteman чи російський “Сармат”.
Кожний тип має свої переваги: мобільні важче знайти, шахтні живучіші.
Історія створення: від V-2 до сучасності
Перша балістична ракета — німецька V-2 (A-4) 1944 року. Вернер фон Браун створив зброю, що досягла космосу, тероризувала Лондон.
Після війни США та СРСР захопили технології. Американці з фон Брауном розробили МБР, радянські — свої аналоги. 1957-го СРСР запустив Р-7 — першу міжконтинентальну.
Холодна війна розвинула арсенали: тисячі ракет з ядерними зарядами. Договори обмежували, але після 2019-го гонки відновилися.
Сьогодні гіперзвукові маневруючі блоки — новий етап.
Відмінність від крилатих ракет
Крилата ракета летить низько весь шлях з працюючим двигуном, маневрує, обходить ППО. Балістична — високо й швидко, траєкторія передбачувана, але швидкість ускладнює збиття.
Крилаті дешевші, точніші для конвенційних ударів. Балістичні потужніші для ядерних, проникають глибше.
Порівняння в таблиці:
| Характеристика | Балістична | Крилата |
|---|---|---|
| Траєкторія | Висока парабола | Низький політ |
| Швидкість | Гіперзвукова на фініші | Дозвукова/надзвукова |
| Маневреність | Обмежена | Висока |
| Складність збиття | Висока через швидкість | Висока через низький політ |
Обидва типи доповнюють один одного в арсеналах.
Сучасні балістичні ракети: приклади 2026 року
США мають Minuteman III та Trident II на підводних човнах — надійні, з MIRV.
Росія розгортає “Сармат” і “Ярс” — мобільні, з маневруючими блоками.
Китай швидко нарощує DF-41 та підводні JL.
Інші країни: Індія Agni, Північна Корея Hwasong, Ізраїль Jericho.
У 2026-му фокус на гіперзвукових плануючих блоках — ускладнюють ПРО.
Деякі МБР долають половину Землі за 30 хвилин.
Роль балістичних ракет у сучасному світі
МБР — основа ядерного стримування: гарантований другий удар. Тактичні — змінюють хід локальних конфліктів.
Розповсюдження технологій турбує: більше країн отримують доступ. Договори обмежують, але напруга зростає.
ПРО еволюціонує, але балістика залишається грізною.
Цікаві факти про балістичні ракети
Цікаві факти
- V-2 стала першою об’єктом у космосі — 1944 рік.
- СРСР використав технології V-2 для космічної програми — ракета Р-7 винесла Супутник.
- Сучасні ракети несуть до 10–15 незалежних головних частин.
- Швидкість МБР на вході — до 25 Махів.
- Мобільні комплекси ховаються в лісах чи тунелях.
- Підводні човни роблять запуск непередбачуваним.
- Гіперзвукові блоки маневрують, ускладнюючи перехоплення.
Балістичні ракети поєднують науку й стратегію. Вони еволюціонують, адаптуючись до нових викликів, і залишаються символом сили в сучасному світі.